відмова

-и, ж.

1) Відповідь про небажання або неможливість виконати прохання, наказ і т. ін.

••

Відмо́ва від акце́пту — документально виражена незгода платника на оплату поданих йому розрахункових документів.

2) заст. Те саме, що відповідь 1).

3) тех. Про стан приладу, машини і т. ін., які перестали або не можуть працювати, діяти. || Нездатність пристрою продовжувати автоматичну роботу.

••

Деградо́вна відмо́ва — відмова, зумовлена природними процесами старіння, зношування, корозії.

Конструкти́вна відмо́ва — відмова, спричинена недосконалістю чи порушенням встановлених правил та (чи) норм проектування об'єкта.

Крити́чна відмо́ва — відмова, що може призвести до травмування людей, значних матеріальних збитків чи до інших неприйнятних наслідків.

Незале́жна відмо́ва — відмова об'єкта, не спричинена прямо чи непрямо відмовою і не зумовлена несправністю іншого об'єкта.

По́вна відмо́ва — відмова, що призводить до повної неспроможності об'єкта виконувати жодну з потрібних функцій.

Повто́рювальна відмо́ва — самоусувна відмова одного й того ж характеру, що виникає багаторазово.

Прихо́вана відмо́ва — відмова, що виявляється під час проведення технічного обслуговування чи спеціальними методами діагностики.

Рапто́ва відмо́ва — відмова, яку неможливо передбачити попередніми дослідженнями чи технічним оглядом.

Ресу́рсна відмо́ва — відмова, внаслідок якої об'єкт досягає граничного стану.

Частко́ва відмо́ва — відмова, що призводить до неспроможності об'єкта виконувати частину з потрібних функцій.

Я́вна відмо́ва — відмова, що виявляється візуально чи штатними методами і засобами контролю.

Без відмо́ви тех. — без припинення праці, дії певної машини, приладу тощо.

До відмо́ви тех. — до можливої межі, до краю.